Катування – умисне заподіяння сильного фізичного болю або фізичного чи
морального страждання шляхом нанесення побоїв, мучення або інших насильницьких
дій з метою примусити
потерпілого чи іншу особу вчинити дії, що суперечать їх волі, у тому числі
отримати від нього або іншої особи відомості
чи визнання, або з метою покарати його чи іншу особу за дії, скоєні
ним або іншою особою чи у
скоєнні яких він або інша особа
підозрюється, а також з метою залякування чи дискримінації його або інших осіб.
Повідомлення про катування та
нелюдське поводження з боку міліції продовжують надходити до громадських
організацій. Мережею громадських приймалень УГСПЛ за 2008 рік зареєстровано 234
скарги на різні форми поганого поводження.
Наведемо кілька прикладів.
Світлану Помеляйку та іншу потерпілу в
Орджонікідзевському райвідділі міліції м. Харкова намагалися примусити
зізнатися у крадіжці. Світлану били ногами, надягали на голову пакет, перекриваючи
доступ повітря. Іншу потерпілу катували, стискуючи плоскогубцями соски грудей.
Після звільнення з районного відділу лікарі зафіксували у жінок тілесні
ушкодження. Проти оперативних працівників порушена кримінальна справа і вони
звільнені з міліції.
У ніч з 20 на 21 березня 2008 року в м. Житомирі
працівники ДАІ жорстоко побили Валентина Колійчука, офіцера прикордонних
військ, унаслідок чого він отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості й
майже 3 місяці провів на стаціонарному лікуванні. Після побиття, аби надати
своїм діям законного вигляду, працівники міліції склали протокол про нібито
вчинену Колійчуком злісну непокору працівникам міліції. Згодом Колійчук був
засуджений заочно за це правопорушення Корольовським районним судом. До цього
часу розслідування за скаргою потерпілого про жорстоке побиття належним чином
не проводиться.
Сергія Кунцевського затримали вдень 2
жовтня 2008 року. Того ж вечора він помер у міліції від черепно-мозкової
травми. Брат Кунцевського та ще одна особа, яких затримали та допитували у
міліції у той же день, чули, як Сергія били у сусідньому кабінеті та бачили
його ще живим, але сильно побитим. За повідомленнями, проти кількох працівників
міліції порушена кримінальна справа.
Томаз
Кардава, 2010 рік. У відділку його били. Довго і жорстоко, вимагаючи
зізнання у злочинах, які він не робив. Коли ж це не подіяло, міліціянти зґвалтували
Томаза за допомогою міліцейської палиці. Знімаючи це звірство на камеру. Томаз
помер в травні. Винних досі не покарано.
Ігор
Індило, 2010 рік – студент. В одному з гуртожитків Києва дільничний
міліціонер забрав студента у районний відділок міліції Шевченківського району.
А на ранок батькам запропонували забрати тіло хлопця з моргу. За версією міліції Ігор був п'яний, тричі сам
падав, бився головою, через це і помер. Наразі ведеться розслідування.
Організатори
акції вимагають вид керівництва МВС належного розслідування випадків катувань.
Ми
звертаємось з вимогою сприяти створенню ефективних механізмів громадського
контролю за розслідуванням катувань та поганого поводження.
Таке на голову не натягнеш...
Я готовий діяти разом проти свавілля, тільки не знаю як.
Залиште свій коментар